У осені очі твої

Постукала в двері з ранковим дощем
Ввірвалась, схопила, тримає
Я б їй написав сто віршів і поемТа я її зовсім не знаю

Ні міста її, ні щоденних доріг
Ні друзів, ні рідних - нікого
Я б взяв її руку, якби тільки міг
Й приклав би до серця до свого

У осені очі твої
І я закохався
І де б не була б зараз ти
У осені очі твої
Мій світ обірвався
У осені очі твої

Я б не питав в неї з ким вона спить
Й по кому квітки її сохнуть
Я б слухав із нею
Як клен шелестить
Як в жовтні садки мертво мовкнуть

Не знаю ні вулиць, ні дат, ні адрес
Ні розмірів ніг, ні героїв
Ні віршів улюблених, ні поетес
Нічого, та все ж я з тобою

У осені очі твої
І я закохався
І де б не була б зараз ти
У осені очі твої
Мій світ обірвався
У осені очі твої

І поки не знаю
Триває ця гра
І мій інтерес рветься далі
Спокусливо хвора осіння пора
Полює на душі й медалі

Постукала в двері з ранковим дощем
Ввірвалась, схопила, тримає
Я б їй написав сто віршів і поем
Та я її зовсім не знаю

У осені очі твої
І я закохався
І де б не була б зараз ти
У осені очі твої
Мій світ обірвався
У осені очі твої
У осені очі твої
І я закохався
У осені очі твої